Гора й досі стоїть не забудована, незважаючи на цінну столичну землю. Вона стала своєрідним енергетично сприятливим місцем для паломництва киян та туристів, де можна просто відпочити та відчути власною душею п’ять тисяч років, що промайнули на цьому клаптику землі! Особливо дякуємо історичній праці С.І. Климовського «Замкова гора в Києві: п’ять тисяч років історії», яка стала підгунтям для нашої подорожі в часі. Серед київських гір вирізняється декілька незабудованих – в самому центрі столиці. На Замкову гору над Подолом можна піднятися металевими сходами з Андріївського узвозу або старими кам’яними сходами з боку Фролівської вулиці.

Раніше був третій шлях з боку Житнього ринку, раніше найбільш використовуваний, а тепер недоступний після будівництва опорної стіни.

В різні часи гора мала різні назви – Хоревиця, Замкова (на честь замку литовських князів, що був на цьому місці з XIV в. і до середини XVII ст.), Киселівка (на честь воєводи Адама Киселя, що мав будинок на горі). З 1840 року гора була передана Фролівському монастирю як кладовище.

Замкова гора, рекострукція литовського замку

На Замковій горі знаходяться численні археологічні пласти – від трипілля до пізнього середньовіччя. І всі вони досліджені лише частково. Гора в історичному центрі Києва утворилася в четвертинному періоді. ЇЇ висота – 50 м над рівнем моря та 80 м над рівнем Дніпра. Її площа – близько 2 га. Раніше ця площа була більшою – її зменшили зсуви 1524, 1552 і 1570 років. Земляні обвали були покликані постійним викошуванням рослинності біля стін замку, з метою його захисту. Ці роботи були навіть записані у повинності киян.

Мальвана кераміка. Статутетка жіки. Трипільська культура

Київська гора з самого початку була гарним місцем для поселення людей вже в епоху міді. В цей історичний період тут виникають перші поселення носіїв трипільської культури у IV-III тисячоліттях до нашої ери. Одне з трипільських протоміст було розташоване на території сучасного Києва, його центр був в районі Львівської площі. За адресою вул. Стрітенська, 10 в 1996 р. було виявлено в’їзд в поселення. Окремі трипільські знахідки на Львівській площі було зроблено археологами М.Ю. Брайчевським і В.А. Круцом. Сьогодні на щільно забудованій території розкопки не проводяться, тому точні межі трипільського городища не визначені. В 1999 р. на Замковій горі було знайдено трипільську землянку, матеріали цієї культури знаходили на Печерську, Сирці.

Отож Дніпрові береги п’ять тисяч років тому були сприятливим місцем для виникнення тут великих протоміських утворень.

Знаряддя залізоробного ремесла

В бронзову епоху територію сучасного Києва зайняли скотарсько-землеробські племена. На Замковій горі цим часом датуються знахідки фрагментів посуду тшинецької культури.

У V ст. до н. е. населення Середнього Подніпров’я увійшло до епохи заліза. Спочатку вироби із заліза завозились із Північного Причорномор’я та виготовлялись скіфами. Потім місцеве населення навчилось робити залізо самостійно із болотяної руди. В цей на місці Києва розселялись племена чорноліської та підгорецької культури. Одне поселення було на території Києво-Печерської лаври, інше – на Замковій горі. На горі була одна цікава знахідка – світильник на зразок ольвійського., що свідчить про активні торгові зв’язки.

На території Києва існувало близько 12 поселень зарубинецької культури – першої, яка не викликає сумнівів у її слов’янському походженні. Одне з них – на Старокиївській горі.

Знахідки зарубинецьких матеріалів на Замковій горі численні і різноманітні. Більшу частину з них складають різні види кухонного та столового посуду. Обидві ці категорії істотно відрізняються один від одного. Кухонні горщики, миски і сковорідки грубо виліплені вручну з погано вимішеної глини, що містить велику кількість домішок піску і шамоту. Столовий посуд також виготовлялася шляхом ліплення, але з добре вимішаної глини без великих включень, а її стінки ретельно відполіровані до блиску. В результаті такої обробки посуд після обпалення із задимленням набував рівного чорного або темно-коричневого кольору.

При розкопках у 1940 р. на горі була знайдена ручка античної амфори, що датується межею нашої ери. Ще одна ручка була знайдена 1999 р. Цього ж року в центральній частині Замкової гори було знайдено житловий комплекс з вогнищем та господарською ямою. Оскільки найдавніші слов’янські поселення на Замковій горі і Юрковиці знаходяться в центрі історичного ядра міста і оточені ще десятьма зарубинецькими поселеннями, то археологом І.М. Самойловським вже в 1961 р. було висловлено думку про те, що на їх базі потім і виник Київ. Але він був категорично проти вважати датою заснування міста I ст. н. е. Отож Замкова гора вже з початку нашої ери тісно пов’язана з історією виникнення Києва. Наступного разу пропоную Вам дізнатись, яку ж все-таки гору в Києві літопис назвав Хоревицею та яким було заснування Києва за версією Нестора-літописця!

Україна - це ми!